➢ Biden & Bill Gates Igniting $40 Trillion Heist? ❍ Mar 4, 2023 ❍
Ignited a historic $40 trillion transfer of wealth from the middle class, to the rich?
At times, our affiliate partners reach out to the Editors at Bull&Bear Stock Market with special opportunities for our readers. The message below is one we think you should take a close, serious look at.
Протягом двох тижнів, які минули між офіційними заручинами молодого віконта де Гранвіля й Анжеліки Бонтан і врочистим днем їхнього весілля; жених вчащав у похмуру вітальню, до якої уже встиг звикнути. Він хотів придивитися до характеру Анжеліки, бо голос обачності озвався в ньому другого ж дня по їхній зустрічі. Майже завжди він заставав наречену за одним і тим самим ділом: сидячи біля столика з дерева святої Люції, вона мітила білизну для посагу. Анжеліка перша ніколи не забалакувала про релігію. Якщо молодий адвокат утішався, граючись дорогими чотками, що лежали в зеленому оксамитовому капшучку, або ж з усмішкою роздивлявся ладанку — необхідну приналежність цього знаряддя благочестя, Анжеліка з благальним поглядом невдовзі забирала в нього чотки і, мовчки поклавши їх назад у капшук, одразу ж ховала його. Коли ж Гранвіль дозволяв собі непоштиво відгукнутися про релігійні обряди, гарненька нормандка відповідала на його слова усмішкою непохитного переконання. — Треба або бути невіруючим, або вірити всьому, чому навчає нас церква,— казала вона.— Невже ви хотіли б, щоб мати ваших дітей була безбожниця? Хто наважиться бути судією між невіруючими і Богом? Чи можу я, грішна людина, гудити те, що церквою схвалюється? Побожність Анжеліки здавалася такою зворушливою, вона кидала на молодого адвоката такі проникливі погляди, що іноді йому самому хотілося увірувати. Глибоке переконання нареченої в тому, що вона на шляху істинному, пробуджували в душі майбутнього судовика сумніви, які дівчина намагалась поглибити. Ось тоді Гранвіль і вчинив величезну помилку, прийнявши за любов обман почуттів, потяг пристрасті. Анжеліка була така щаслива змогою примирити голос серця з голосом обов'язку, віддавшись схильності, яка виникла у неї в дитинстві, що адвокат, уведений в оману, не міг збагнути, який же голос лунав у неї гучніше. Адже молоді люди завжди готові повірити обіцянкам гарненького личка і судити про душу з краси зовнішньої оболонки. Незбагненне почуття спонукає їх вірити, що моральна досконалість завжди збігається з довершеністю тілесною. Якби релігія заборонила Анжеліці віддатися своєму почуттю, воно скоро зів'яло б у її серці, як рослина, полита кислотою. Але хіба міг щасливий закоханий розпізнати так глибоко зачаєний фанатизм? Така була історія любові Гранвіля протягом цих двох тижнів, що їх він прожив із тим самим нетерплячим хвилюванням, з яким людина ковтає книжку з цікавою інтригою. Жених уважно придивлявся до Анжеліки, і вона здалася йому найсумирнішою з жінок, він навіть ладен був дякувати пані Бонтан за те, що вона виховала дочку на релігійних засадах і цим підготувала її до життєвих знегод. У день підписання фатального шлюбного контракту вдова Бонтан узяла із зятя урочисту клятву, що він шануватиме релігійні переконання дружини, дасть їй повну волю совісті, дозволить ходити до церкви, сповідатися, причащатися стільки разів, скільки їй того хочеться, і ніколи не суперечитиме їй у виборі духівника. У цю врочисту хвилину Анжеліка глянула на свого судженого, і в очах її світилася така невинність і чистота, що Гранвіль не вагаючись дав присягу. На білих губах абата Фонтанона, духовного наставника цього сімейства, промайнула усмішка.
Dear Reader,
Has President Biden's new executive order…
Alongside MIT, 77 global Governments, The Gates Foundation, UNICEF, and The Clinton Development Initiative…
Протягом двох тижнів, які минули між офіційними заручинами молодого віконта де Гранвіля й Анжеліки Бонтан і врочистим днем їхнього весілля; жених вчащав у похмуру вітальню, до якої уже встиг звикнути. Він хотів придивитися до характеру Анжеліки, бо голос обачності озвався в ньому другого ж дня по їхній зустрічі. Майже завжди він заставав наречену за одним і тим самим ділом: сидячи біля столика з дерева святої Люції, вона мітила білизну для посагу. Анжеліка перша ніколи не забалакувала про релігію. Якщо молодий адвокат утішався, граючись дорогими чотками, що лежали в зеленому оксамитовому капшучку, або ж з усмішкою роздивлявся ладанку — необхідну приналежність цього знаряддя благочестя, Анжеліка з благальним поглядом невдовзі забирала в нього чотки і, мовчки поклавши їх назад у капшук, одразу ж ховала його. Коли ж Гранвіль дозволяв собі непоштиво відгукнутися про релігійні обряди, гарненька нормандка відповідала на його слова усмішкою непохитного переконання. — Треба або бути невіруючим, або вірити всьому, чому навчає нас церква,— казала вона.— Невже ви хотіли б, щоб мати ваших дітей була безбожниця? Хто наважиться бути судією між невіруючими і Богом? Чи можу я, грішна людина, гудити те, що церквою схвалюється? Побожність Анжеліки здавалася такою зворушливою, вона кидала на молодого адвоката такі проникливі погляди, що іноді йому самому хотілося увірувати. Глибоке переконання нареченої в тому, що вона на шляху істинному, пробуджували в душі майбутнього судовика сумніви, які дівчина намагалась поглибити. Ось тоді Гранвіль і вчинив величезну помилку, прийнявши за любов обман почуттів, потяг пристрасті. Анжеліка була така щаслива змогою примирити голос серця з голосом обов'язку, віддавшись схильності, яка виникла у неї в дитинстві, що адвокат, уведений в оману, не міг збагнути, який же голос лунав у неї гучніше. Адже молоді люди завжди готові повірити обіцянкам гарненького личка і судити про душу з краси зовнішньої оболонки. Незбагненне почуття спонукає їх вірити, що моральна досконалість завжди збігається з довершеністю тілесною. Якби релігія заборонила Анжеліці віддатися своєму почуттю, воно скоро зів'яло б у її серці, як рослина, полита кислотою. Але хіба міг щасливий закоханий розпізнати так глибоко зачаєний фанатизм? Така була історія любові Гранвіля протягом цих двох тижнів, що їх він прожив із тим самим нетерплячим хвилюванням, з яким людина ковтає книжку з цікавою інтригою. Жених уважно придивлявся до Анжеліки, і вона здалася йому найсумирнішою з жінок, він навіть ладен був дякувати пані Бонтан за те, що вона виховала дочку на релігійних засадах і цим підготувала її до життєвих знегод. У день підписання фатального шлюбного контракту вдова Бонтан узяла із зятя урочисту клятву, що він шануватиме релігійні переконання дружини, дасть їй повну волю совісті, дозволить ходити до церкви, сповідатися, причащатися стільки разів, скільки їй того хочеться, і ніколи не суперечитиме їй у виборі духівника. У цю врочисту хвилину Анжеліка глянула на свого судженого, і в очах її світилася така невинність і чистота, що Гранвіль не вагаючись дав присягу. На білих губах абата Фонтанона, духовного наставника цього сімейства, промайнула усмішка.
Протягом двох тижнів, які минули між офіційними заручинами молодого віконта де Гранвіля й Анжеліки Бонтан і врочистим днем їхнього весілля; жених вчащав у похмуру вітальню, до якої уже встиг звикнути. Він хотів придивитися до характеру Анжеліки, бо голос обачності озвався в ньому другого ж дня по їхній зустрічі. Майже завжди він заставав наречену за одним і тим самим ділом: сидячи біля столика з дерева святої Люції, вона мітила білизну для посагу. Анжеліка перша ніколи не забалакувала про релігію. Якщо молодий адвокат утішався, граючись дорогими чотками, що лежали в зеленому оксамитовому капшучку, або ж з усмішкою роздивлявся ладанку — необхідну приналежність цього знаряддя благочестя, Анжеліка з благальним поглядом невдовзі забирала в нього чотки і, мовчки поклавши їх назад у капшук, одразу ж ховала його. Коли ж Гранвіль дозволяв собі непоштиво відгукнутися про релігійні обряди, гарненька нормандка відповідала на його слова усмішкою непохитного переконання. — Треба або бути невіруючим, або вірити всьому, чому навчає нас церква,— казала вона.— Невже ви хотіли б, щоб мати ваших дітей була безбожниця? Хто наважиться бути судією між невіруючими і Богом? Чи можу я, грішна людина, гудити те, що церквою схвалюється? Побожність Анжеліки здавалася такою зворушливою, вона кидала на молодого адвоката такі проникливі погляди, що іноді йому самому хотілося увірувати. Глибоке переконання нареченої в тому, що вона на шляху істинному, пробуджували в душі майбутнього судовика сумніви, які дівчина намагалась поглибити. Ось тоді Гранвіль і вчинив величезну помилку, прийнявши за любов обман почуттів, потяг пристрасті. Анжеліка була така щаслива змогою примирити голос серця з голосом обов'язку, віддавшись схильності, яка виникла у неї в дитинстві, що адвокат, уведений в оману, не міг збагнути, який же голос лунав у неї гучніше. Адже молоді люди завжди готові повірити обіцянкам гарненького личка і судити про душу з краси зовнішньої оболонки. Незбагненне почуття спонукає їх вірити, що моральна досконалість завжди збігається з довершеністю тілесною. Якби релігія заборонила Анжеліці віддатися своєму почуттю, воно скоро зів'яло б у її серці, як рослина, полита кислотою. Але хіба міг щасливий закоханий розпізнати так глибоко зачаєний фанатизм? Така була історія любові Гранвіля протягом цих двох тижнів, що їх він прожив із тим самим нетерплячим хвилюванням, з яким людина ковтає книжку з цікавою інтригою. Жених уважно придивлявся до Анжеліки, і вона здалася йому найсумирнішою з жінок, він навіть ладен був дякувати пані Бонтан за те, що вона виховала дочку на релігійних засадах і цим підготувала її до життєвих знегод. У день підписання фатального шлюбного контракту вдова Бонтан узяла із зятя урочисту клятву, що він шануватиме релігійні переконання дружини, дасть їй повну волю совісті, дозволить ходити до церкви, сповідатися, причащатися стільки разів, скільки їй того хочеться, і ніколи не суперечитиме їй у виборі духівника. У цю врочисту хвилину Анжеліка глянула на свого судженого, і в очах її світилася така невинність і чистота, що Гранвіль не вагаючись дав присягу. На білих губах абата Фонтанона, духовного наставника цього сімейства, промайнула усмішка.
"This is the biggest redistribution of wealth from the middle class and the poor… to the rich, ever"
Newsweek says…
"[This] Will Be The End of American Freedom."
And HuffPost says…
"[This] Is Making The Rich Richer and Leaving You Behind"
"This is NOT a historic crash… it's NOT inflation… it's FAR worse…
A reshaping of our global financial system has ignited a $40 trillion transfer of wealth from the middle class to the rich… that could forever split the entire nation into two groups… 'the new rich' or 'the new poor' — you will have to make a choice."
没有评论:
发表评论